мурування

1. Процес зведення стін. Прийнято розрізняти два основні типи стіни, який вона набуває після мурування:

пластичний (живописний) — кладка з цегли або каменів покривається шаром штукатурки, стуку, ґрунту тощо;

тектонічний — квадри каменів або ряди цеглин формують чітку структуру.

2. Конструкція з природних або штучних каменів, які з'єднуються будівельним розчином. Існують наступні системи:

мурування англійське — у звичайному або хрестовому ряді цегли замість одного ложкового ряду розташовані 2–3 наступні, що слідують один за одним.

мурування бутове — виконане з каменів неправильної форми. Стіни зовні часто отримували вигляд рваної рустовки. Мало місце в будівлях т. зв. сільського стилю. Також використовувалось для заповнення котлованів, при виконанні фундаментів тощо.

мурування верстове — те саме, що і мурування готичне.

мурування в охоплення — з розрахунку на подальше тинькування розчин кладуть не до лицьових країв цеглин або каменів, чим досягається краще зчеплення з облицювальним шаром.

мурування в півцегли — стіна, лицевий бік якої складають тільки ложки цеглин. Через незначну товщину таке М. переважно використовується для влаштування перегородок всередині будівель.

мурування в чверть цегли — дуже тонка стінка з цеглин, які ставлять на тичок або ложок, і своїми постелями вона звертається на обидва лицьові боки.

мурування "в ялинку" — кладка цеглин, що розміщалися під кутом до горизонтального ряду (див. ялинковий ряд).

мурування глечикове — ряди каменів або цегли чергуються з лежачими або стоячими глечиками, які вмуровувалися у стіну для полегшення конструкції.

мурування голландське — тичковий ряд цегли чергується з таким, де на лицьовому боці змінюються тичок і ложок.

мурування готичне — кожний ряд лицьових цеглин складається із чергування ложків і тичків. Внаслідок вертикальні шви співпадають через один ряд.

мурування квадрове — виконане з обтесаних каменів призматичної форми.

мурування клинчасте — влаштоване над аркою з трапецієподібних блоків, вузькі торці яких звернені у бік прорізу.

мурування косе — тички мають нахил до лицьового боку стіни.

мурування ланцюгове (рядове) — виконане з чергуванням ложкових і тичкових рядів цегли.

мурування лицьове — акуратне мурування каменів для сприйняття матеріалу в природному стані, тобто без тинькування, обмазки, фарбування, облицювання.

мурування ложкове — кілька ложкових рядів цегли чергуються з одним тичковим.

мурування мережчате — те саме, що і мурування узористе.

мурування напівбутове — складається з двох зовнішніх облицювальних шарів й внутрішньої забутовки, виконаної з уламків каміння і будівельного розчину. Після застигання розчину таке М. стає монолітним.

мурування полігональне — зроблене з ретельно пригнаних каменів різної форми.

мурування польське — те саме, що мурування готичне.

мурування прямокутне — виконане правильними рядами з обтесаних каменів приблизно у вигляді паралелепіпедів.

мурування руське (староруське) — те саме, що і мурування готичне.

мурування слов'янське — чергуються ряди цегли, в кожному з яких змінюються комбінації з двох ложків і одного тичка.

мурування тичкове — спостерігаються горизонтальні ряди цегли з перев'яззю швів.

мурування узористе — цегли розташовані за певним малюнком.

мурування фламандське — в одному ряду чергуються ложки і тички, в наступному — спостерігається зрушення на один "крок", внаслідок чого по вертикалі утворюється ялинковий узор.

мурування хрестове — виконане з перев'яззю швів, де в ряду чергуються тичок і ложок.

мурування циклопічне — виконане з величезних кам'яних брил різної форми, часто без розчину. Було поширено у крито-мікенській архітектурі, за міфами стародавніх греків його не могли здійснити тільки велетні-циклопи, а не звичайні люди; звідсіля й назва.